26.05.2025

НЕКРОЛОГ

Світлій пам’яті Валентини Володимирівни ЛЮБИЧ

лікаря-бактеріолога вищої категорії, багаторічної завідувачки Центральної лабораторії державного контролю за якістю препаратів та компонентів донорської крові
ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України».

18 травня 2025 року на 83-му році життя перестало битися серце Валентини Володимирівни Любич — лікаря-бактеріолога вищої категорії, багаторічної завідувачки Центральної лабораторії державного контролю за якістю препаратів та компонентів донорської крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України».

Валентина Володимирівна народилася 27 березня 1943 року у м. Сквира Білоцерківського району Київської області. Здобула освіту в Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка за фахом біолог-мікробіолог, викладач біології та хімії. Свою професійну діяльність почала в Інституті мікробіології та вірусології ім. акад. Д.К. Заболотного НАН України.

З 1970 року працювала в Центральній лабораторії державного контролю за якістю препаратів крові та кровозамінників ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» на посаді лікаря-бактеріолога.

Вона очолювала один з основних розділів лабораторії — випробування на стерильність препаратів крові, плазмозаміщуючих розчинів та інших трансфузійних середовищ, які надходили до лабораторії держконтролю для оцінки їхньої якості і подальшого дозволу для клінічного застосування.

Валентина Володимирівна завжди з великою відповідальністю ставилася до своїх обов’язків. Була турботливим і мудрим наставником для молодших колег свого Інституту та інших установ НАМН і проводила велику та багатосторонню роботу з підготовки кадрів-бактеріологів та спеціалістів відділів контролю якості препаратів крові центрів служби крові та станцій переливання крові України. Брала активну участь у розробці аналітично-нормативної документації на препарати та інструкцій, які регламентують роботу в службі крові. Вона є авторкою 40 друкованих наукових праць, 14 раціоналізаторських пропозицій.

У 2008 році очолила Центральну лабораторію державного контролю за якістю препаратів та компонентів донорської крові, якою керувала до 2024 року. За свою невтомну працю була відзначена почесними грамотами Кабінету Міністрів України, НАМН України, мала численні подяки адміністрації інституту.

Та найголовніше — Валентина Володимирівна була світлою, чуйною і надзвичайно доброю людиною. Її знали як уважну, щиру, завжди готову допомогти. Вона була не лише професіоналом, а й чудовою дружиною та люблячою матір’ю.

Серце, наповнене теплом і любов’ю, зупинилося, але пам’ять про неї, її тепла усмішка, мудрість і турбота залишаться назавжди — у спогадах рідних, друзів, колег і всіх, хто мав щастя знати її.

Світла пам’ять і щира вдячність — назавжди з нами.