| Методичні рекомендації |
| 2025 |
- Використання молекулярних та клітинних маркерів інфламейджингу для визначення ризику розвитку соматичної патології у віддаленому періоді після опромінення
- Тамоксифен і тореміфен два найчастіше використовувані антиестрогени в лікуванні раку молочної залози
- Тактика ведення пацієнтів з хронічною лімфоцитарною лейкемією на різних етапах інфікування COVID-19
|
| 2024 |
- Удосконалення ранньої діагностики когнітивних порушень при церебральній хворобі малих судин осіб, які зазнали радіаційного впливу за різних сценаріїв опромінення та психоемоційного стресу
- Заходи спрямовані на попередження несприятливого впливу соціально-економічних, екологічних і соціально-психологічних факторів на стан здоров’я населення зони спостереження АЕС
- Реконструкція індивідуалізованих доз опромінення мешканців Вараського, Звягельського та Чернігівського районів, облікованих у Державному реєстрі України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
|
| 2023 |
- Краї резекції при органозберігаючих операціях з приводу раку молочної залози
- Токсичні ураження печінки у онкологічних хворих при хіміотерапії
- Стан остеону у дітей, хворих на гострі лейкемії, з урахуванням обміну заліза та формування груп ризику з гематологічної патології серед дитячого населення України
- Дозиметрична паспортизація населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС
|
| 2022 |
- Діагностика, сортування, профілактика та лікування гострої променевої хвороби в умовах воєнного стану та бойових дій
|
| 2021 |
- Обгрунтування норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії з урахуванням екологічних умов проживання населення, яке мешкає на територіях радіоекологічноо контролю
- Діагностика і моніторинг радіаційно-асоційованої цереброофтальмологічної патології у віддалений період після опромінення у дорослому віці та внутрішньоутробно з урахуванням нейрофізіологічних параметрів та використанням телемедицини під час пандемії COVID-19
- Ретроспективна реконструкція індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- Основні непухлинні захворювання у мешканців рзт віком до 18 років на дату аварії на ЧАЕС. Заходи профілактики у віддаленому післяаварійному періоді
- Основні непухлинні захворювання у дітей (перше покоління нащадків), народжених батьками, проживаючими на радіоактивно забруднених територіях України.
Заходи оптимізації медико-соціальної допомоги
- Заходи з підвищення ефективності діяльності АЕС і управлінських структур зони спостереження у формуванні готовності громад до радіаційних ризиків на випадок надзвичайної ситуації (питання комунікації та інформування в зоні спостереження АЕС)
- Значення індивідуальної оцінки експресії генів ATM/CHEK2/P53/PUMA каскаду для прогнозування розвитку онкологічної трансформації у віддаленому періоді після опромінення
|
| 2020 |
- Використання анторопоморфних гетерогенних фізичних фантомів людини різного віку для експериментального визначення доз на органи пацієнтів при променевій терапії та діагностичному опроміненні
- Практичні підходи до діагностики інфікування SARS-COV-2 за допомогою імуноферментного аналізу
- Сучасні аспекти хірургічного лікування раку молочної залози
|
| 2019 |
- Значення мутацій гена NOTCH1 для прогнозу перебігу хронічної лімфоцитарної лейкемії
|
| 2018 |
- Моніторинг здоров’я за показниками смертності осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на Чорнобильській атомній електростанції та проживають на радіоактивно забруднених територіях
- Ранній прогностичний маркер ефективної відповіді на терапію інгібіторами тирозинкіназ у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію
- Алгоритми діагностики пострадіаційних афективних і когнітивних розладів з урахуванням впливу генних поліморфізмів>
- Застосування нових біологічних маркерів у діагностиці ефектів іонізуючої радіації в імунній системі людини
- Радіологічний моніторинг населення у надзвичайних ситуаціях опромінення
- Забезпечення радіологічного моніторингу персоналу в надзвичайних ситуаціях опромінення
- Шляхи корекції організованого харчування дітей середнього шкільного віку, які мешкають на територіях радіоекологічного контролю
- Заходи з оптимізації складових якості життя та соціально-економічної компенсації ризиків для населення зони спостереження АЕС
- Реконструкція індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, що проживають у окремих районах житомирської, київської, рівненської та чернігівської областей
- Клінічні та імуногенетичні прояви ураження бронхолегеневої системи у віддаленому періоді аварії на ЧАЕС
- Стан здоров’я дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС. Стратегічні напрямки профілактики непухлинних захворювань у віддаленому періоді
|
| Архів |
- Критерії оцінки науково-дослідних робіт в галузі радіаційної медицини.
- Кардіо- і цереброваскулярна патологія у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Фактори ризику, напрямки оптимізації медичного контролю і заходів профілактики.
- Особливості формування дози внутрішнього опромінення населення радіокативно забруднених територій у віддалений період аварії на ЧАЕС та заходи щодо зниження рівнів внутрішнього опромінення мешканців цих районів.
- Медико-соціальна допомога постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС з інвалідизуючими нервово-психічними розладами.
- Методологія ранньої неінвазивної діагностики фіброзу печінки у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
- Удосконалення профілактики і лікування нервово-психічних розладів у жінок, які постраждали внаслідок радіаційної надзвичайної ситуації.
- Значення поліморфізму rs6449182 гена CD38 для ризику розвитку і прогнозу загального виживання хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію.
- Організаційна структура блоку інтенсивної нейропсихіатричної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних радіаційних ситуацій.
- Диспансерний нагляд за пацієнтами дитячого віку із злоякісними захворюваннями системи крові педіатром та лікарем загальної практики – сімейної медицини.
- Охорона психічного здоров’я при радіаційних аваріях на ядерних реакторах та застосуванні “брудної бомби” і тактичної ядерної зброї.
- Оцінка ефективної дози опромінення лікарів- інтервенційних радіологів при використанні засобів індивідуального захисту за допомогою кількох персональних дозиметрів.
- Особливості надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги при комбінованих радіаційних ураженнях.
- Оптимізація харчового раціону як чинник формування мотивацій до фізичної активності дітей середнього шкільного віку та збереження здоров’я.
- Застосування молекулярних та психометричних показників для удосконалення діагностики віддалених пострадіаційних когнітивних розладів.
- Алгоритм визначення генетичної схильності до розвитку раку молочної залози у жінок, які зазнали дії іонізуюучої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС.
- Алгоритм діагностики мієлопроліферативних новоутворень з еозинофілією.
- Диференційна діагностика злоякісних і доброякісних лімфаденопатій.
- Визначення мутацій генів TP53 і SF3B1 у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію: прогностичне значення, групи ризику.
- Поліморфізм гену фосфодіестерази в оцінці ризику розвитку та прогресування ішемічної хвороби серця у осіб, які зазнали радіаційного впливу
- Вдосконалення психосоціальної реабілітації постраждалих внаслідок великомасштабної радіаційної аварії
- Заходи з оптимізації поведінки населення, спрямованої на збереження здоров’я, та соціально-управлінської складової радіаційного ризику на території зони спостереження АЕС
|
