17.12.2022

З глибоким сумом повідомляємо, що 17 грудня 2022 року після тривалої хвороби
відійшов у вічність видатний науковець, перший керівник Інституту радіаційної
гігієни і епідеміології ННЦРМ, доктор медичних наук, професор

Володимир Опанасович Бузунов

   Володимир Опанасович народився 17 жовтня 1937 року у м. Кіровограді Свердловської області в сім’ї службовців. Громадянин України з 1964 року. Шлях в медицину розпочав в 1955 році, коли після закінчення середньої школи Володимир Опанасович вступив до санітарно-гігієнічного факультету Свердловського державного медичного інституту і закінчив його в 1961 році за лікарською спеціальністю – санітарний лікар. З 1961 по 1964 рік працював за направленням головним санітарним лікарем міської санітарно-епідеміологічної станції у м.Находка Приморського краю.

   Весь подальший відрізок життєвого шляху В. О. Бузунова був пов’язаний із науковою діяльністю. З 1964 по 1967 рік – аспірант відділу фізіології праці Київського НДІ гігієни праці і профзахворювань МОЗ України, з 1967 року по січень 1978 року – молодший, потім старший науковий співробітник того ж відділу, з лютого 1978 року по березень 1988 року – керівник лабораторії фізіології і гігієни праці жінок і підлітків. За період роботи в Київському НДІ гігієни праці і профзахворювань (на сьогодні – Інститут медицини праці) Володимир Опанасович зробив вагомий внесок у розробку теоретичних і методичних основ оцінки, прогнозу і фізіолого-гігієнічної регламентації праці з урахуванням віку, статі, умов праці й стану здоров’я працюючих; психофізіологічних основ професійної орієнтації, професійного відбору, оцінки профпридатності в енергетиці, сільському господарстві; гігієни і фізіології навчання підлітків за професіями сільського господарства.У 1970 році захистив дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю «гігієна», у 1984 році – дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за тією ж спеціальністю. У 1981 році В. О. Бузунову присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, у 1991 році отримав вчене звання професора за спеціальністю «гігієна».

   Бузунов В. О. – учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 р. першої категорії.

   В квітні 1988 року Володимир Опанасович Бузунов був призначений на посаду директора Інституту радіаційної гігієни і епідеміології ННЦРМ. Саме Володимир Опанасович запросив в новостворений інститут науковців, які здобули світове визнання, організував і координував дослідження в галузях радіаційної екології, гігієни, епідеміології, дозиметрії, соціальної психології, медичної демографії, організації медичного захисту від наслідків радіаційних катастроф – важливими напрямками зусиль по оцінці і профілактиці медичних наслідків Чорнобильської катастрофи. З січня 2018 року і до дня смерті працював на посаді завідувача відділу епідеміології і наукового керівника лабораторії епідеміології непухлинних захворювань Інституту радіаціойної гігієни і епідеміології ННЦРМ.

   Професор В. О. Бузунов очолював розробку концепції медичного захисту населення у віддалений період аварії на АЕС. Особисто Володимиру Опанасовичу належить пріоритет у розробці системи епідеміологічних досліджень медичних наслідків Чорнобильської катастрофи; у становленні та розвитку епідеміології непухлинних захворювань у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; методології досліджень закономірностей формування соціально-психологічного стану «ліквідаторів» і «евакуйованих»; у розробці комплексної, поглибленої системи пожиттєвого клініко-епідеміологічного моніторингу стану здоров’я основних контингентів населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (клініко-епідеміологічний реєстр ННЦРМ); у методичному, інформаційному й аналітичному супроводі функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС МОЗ України; в дослідженнях непухлинних ефектів сполученої дії малих доз іонізуючого опромінення і нерадіаційних факторів ризику, в розробці системи епідеміологічних досліджень медичних наслідків аварії на ЧАЕС.

    Під безпосереднім керівництвом В. О. Бузунова виконано 12 НДР з епідеміології медичних і соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС. Він був координатором і відповідальним виконавцем міжнародного проекту ВООЗ IPHECA – «Ліквідатор» за розділом «Епідеміологія», співавтором Національних доповідей України до 10, 15, 20, 25, 30, 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, положення про Державний реєстр України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

   Наукові доробки Володимира Опанасовича знайшли відображення у понад 300 наукових праць, поміж ними 10 монографій, 7 книг, 50 публікацій за кордоном і в збірниках міжнародних форумів. За останні 5 років – 38 публікацій, в тому числі у якості співавтора 2 монографій та навчально-методичного посібника. Результати наукових досліджень, які виконано під керівництвом В. О. Бузунова, опубліковано в матеріалах і рішеннях численних форумів, міжнародних та вітчизняних конференцій. Результати наукових досліджень Володимира Опанасовича широко впроваджені в практику. Він є співавтором понад 50 інструктивних, методичних, регламентуючих документів у галузі гігієни, фізіології, психофізіології праці, радіаційної гігієни, епідеміології, медичного контролю стану здоров’я постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Здійснює активну діяльність з пропаганди медичних знань серед населення. Автор численних популярних брошур, публікацій у пресі, виступів по телебаченню. Публікації за участю В. О. Бузунова індексуються в міжнародних наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, Research Gate.

    Під керівництвом Володимира Опанасовича підготовлена ціла плеяда докторів і кандидатів наук. Брав активну участь у роботі Проблемної комісії «Гігієна праці та профзахворювань» МОЗ і НАМН України, спеціалізованої вченої ради при Інституті медицини праці НАМН України, експертної Проблемної комісії «Радіаційна медицина» МОЗ і НАМН України; вченої ради ННЦРМ.

   В. О. Бузунов мав державні нагороди: медаль «За освоєння цілинних земель» (1958 р.); значок «Відміннику охорони здоров’я» (1972 р.); медаль «В пам’ять 1500-річчя м. Києва» (1982 р.); медаль «Ветеран праці» (1991 р.); почесну відзнаку МНС України «Запобігти, врятувати, допомогти» (2008 р.); почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2009 р.); орден «За гуманність та милосердя» (2014 р.); «Знак Пошани» НАМН України (2016 р.). За значний внесок у розв’язання медичних проблем наслідків аварії на ЧАЕС він був нагороджений Почесними грамотами МОЗ України, НАМН України, МНС України; МВС України, Почесними відзнаками МНС України; Подяками МНС України, Київської міської державної адміністрації, Овруцької райдержадміністрації. До 20-річчя Чорнобильської катастрофи нагороджений Пам’ятним подарунком Голови Верховної Ради України. За серію наукових праць з «Епідеміології непухлинних захворювань у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» нагороджений Дипломом Президії Національної академії медичних наук України (Постанова № 5/4 від 14.03.2013 р.).

    Співробітники запам’ятають Володимира Опанасовича як талановитого науковця, чудову людину, турботливого керівника. Світла пам’ять про нього назавжди збережеться в наших серцях. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким та сумуємо разом з ними.

Колектив Державної установи
«Національний науковий центр
радіаційної медицини НАМН України»